- охоплення
- —————————————————————————————охо́пленняіменник середнього роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
охоплення
Смотреть что такое "охоплення" в других словарях:
охоплення — я, с. Дія за знач. охопити … Український тлумачний словник
весь — I (ввесь, уве/сь), всього/ (усього/), ч., вся (уся), всіє/ї (усіє/ї), ж., все (усе), всього/ (усього/), с., займ. означ., 1) Означає щось як ціле, неподільне, взяте повністю. || Означає цілковите охоплення чим небудь якоїсь особи, предмета, явища … Український тлумачний словник
панорамний — а, е. 1) Стос. до панорами (у 1 3, 6, 7 знач.). 2) Пов язаний із зніманням або показуванням фільмів на великих екранах, яке наближає сприйняття кінозображення до умов реального бачення. •• Панора/мне кіно/ (фільм) широкоформатний фільм, що… … Український тлумачний словник
ревізія — основний метод бюджетного контролю, система контрольних дій, які спрямовані на всебічну перевірку фінансово господарської діяльності підприємств, установ і організацій, а також роботи фінансових органів щодо складання і виконання бюджету, з метою … Словник бюджетної термінології
великомасштабний — а, е. Значний за розміром, широтою охоплення окремих аспектів, сфер чого небудь … Український тлумачний словник
великомасштабність — ності, ж. 1) Значна величина розміру, площі чого небудь. Великомасштабність будівництва. 2) перен. Значність, широта охоплення багатьох аспектів чого небудь … Український тлумачний словник
глобальний — а, е. 1) Який стосується всієї земної кулі, всього людства; всесвітній. Глобальна стратегія. •• Глоба/льна раке/та ракета, здатна доставити бойовий заряд у будь яку точку земної кулі. 2) Загальний, що охоплює все або всіх. 3) Всебічний,… … Український тлумачний словник
глобальність — ності, ж. 1) Світовий характер чого небудь, всесвітність, планетарність. 2) Великий масштаб, розмах чого небудь. 3) Повнота охоплення чого небудь, загальність … Український тлумачний словник
до — I прийм., з род. в. Сполучення з до виражають: Просторові відношення: 1) Уживається на означення місця, предмета або особи, в бік яких спрямована дія. || Для означення предмета або особи, стосовно якої відсувається дія. || Для означення кінцевого … Український тлумачний словник
епопея — ї, ж. 1) Великий художній твір, що відзначається широтою охоплення подій і глибиною проникнення в дійсність. || Великий цикл близьких за сюжетом легенд, оповідань, героїчних пісень, які поступово склалися в цілісне оповідання. 2) перен. Складна і … Український тлумачний словник
